Коли коротка пам’ять небезпечніша за цензуру: інформаційна реабілітація Дегрік-Шевцової в дії

Після запровадження санкцій РНБО проти Альони Дегрік-Шевцової — скандально відомої співвласниці iBox Bank, фігурантки кримінального провадження щодо відмивання мільярдів гривень через нелегальні онлайн-казино — в українських ЗМІ раптово з’явилась хвиля синхронних «захисних» публікацій.

У низці великих медіа — від таблоїдів до впливових сайтів — одночасно було опубліковано кілька статей із практично ідентичним змістом.

Мовляв, санкції, — це не боротьба з кримінальними схемами, а особиста помста певних силовиків, яких сама Шевцова звинувачує в шантажі, тиску та рейдерстві.

Цікаво, що всі ці матеріали об’єднує один і той самий економічний коментатор, що намагається переконати аудиторію у «порушенні процедури» та «відсутності складу злочину».

Жодного слова про iBox Bank, який був позбавлений ліцензії через системне відмивання коштів. Жодної згадки про десятки компаній-прокладок, які використовувалися для поповнення акаунтів нелегальних казино. І вже точно — ні слова про те, як при попередній владі Шевцова, маючи в ліжку чоловіка-високопосадовця з Нацполіції, активно використовувала правоохоронну систему проти журналістів.

Її чоловік, Євген Шевцов, не лише займав високу посаду в поліції, а й претендував на керівництво Бюро економічної безпеки — структури, яка тепер займається справою, пов’язаною з діяльністю Дегрік. Обшуки, арешти, тиск через підконтрольні слідчі органи — все це вже було. Але про це чомусь зараз мовчать.

Сьогодні ті самі медіа, яких роками намагались ламати, тепер — беруть гроші в тих, хто ламав. Бо, схоже, в Україні не журналістика, а індустрія амнезії.

І питання тут не в Дегрік-Шевцовій. Вона діє, як звикла — через гроші.

Питання в тих, хто за гроші забуває, хто насправді гасив світло в українських ЗМІ.